АУДІЮВАННЯ

Дивовижний стрибок

Одного разу четверо друзів: кенгуру, жабка, коник і блоха пішли на прогулянку до лісу. Там весело бавилися, грали в довгі лози, аж поки не настав час вертатися додому.

- Ходімо сюди, - запропонував кенгуру й показав на південь.

- Ні, додому треба йти туди, — заперечив коник і показав на захід.

- Ні, сюди, - сказала жабка, показуючи на схід. Блоха, яка, без перебільшення, була серед них найрозумніша, не сказала нічого, хоч почала вже непокоїтись, бо зголодніла й хотіла додому на підвечірок.

- Якби тільки побачити мою хатку, - сказав кенгуру. - Тоді вже нам недалеко.

Кенгуру мешкав у маленькому будиночку за лісом, а його друзі -неподалік.

- Кенгуру, - сказала блоха, - чому б тобі не підстрибнути високо над деревами? Може б, ти нагледів свою хатку і ми б знали, куди йти.

- Добре, — сказав кенгуру. - Я спробую.

Він глибоко вдихнув, кілька разів підскочив для проби, а тоді стрибнув високо-високо, але до верхів'я дерев не доскочив. Отож своєї хатинки побачити не зміг. Тоді жабка глибоко вдихнула, кілька разів підскочила для проби і стрибнула дуже високо, але до верхів'я дерев не дістала. Тому й не побачила хатинки кенгуру.

Третім стрибав коник. Він глибоко вдихнув, кілька разів підско­чив для проби, а тоді стрибнув дуже-дуже високо, та до верхів'я дерев не доскочив і хатки кенгуру не побачив.

Настала черга блохи. Вона глибоко вдихнула, кілька разів підско­чила для проби, а потім ще раз глибоко вдихнула, тоді повернулася до інших і промовила:

- У мене є план: я сяду на голову коникові, коник сяде на голову жабці, жабка на голову кенгуру. І тоді кенгуру якомога вище підстрибне. Коли він буде якнайвище, з його голови підстрибне жаб­ка якомога вище. Коли ж вона буде якнайвище, тоді якомога вище підстрибне коник. А коли якнайвище підстрибне коник, тоді підстрибну якомога вище я. Тоді вже, певно, я побачу хатку кенгуру, і ми знатимемо дорогу додому.

- Яка ж ти мудра! - сказав коник. - Іди-но сюди. Стрибай мені на голову і не ворушись, бо мені буде лоскотне.

І блоха стрибнула на голову коникові, а коник - на голову жабці, жабка - на голову кенгуру.

Тоді кенгуру підстрибнув! Коли він уже був високо в повітрі, підстрибнула жабка. Підстрибнула вона дуже високо. А звідти підстрибнув коник, дострибнув аж до верхів'я дерев. А вже звідти підстрибнула блоха. Високо-високо, аж понад верхів'я дерев, так, що їй стало видно все навкруги.

- Бачу, бачу хатку кенгуру! - крикнула вона й показала на північ.

Отож усі четверо подалися на північ і скоро дісталися до хатинки кенгуру.

• кенгуру давно вже приготувала для них підвечірок. Було дуже хороше! Усі сиділи за столом і навперебій розповідали мамі кен­гуру про свій дивовижний стрибок. (За Д. Біссетом)

 

 

 

Контрольна робота №1 Аудіювання

________________________________________________

 

1. Скільки друзів пішло на прогулянку?

А троє

Б п’ятеро

В четверо

 

2. Куди пішли на прогулянку тваринки?

А до парку

Б до лісу

В до річки

 

3. Де була хатка кенгуру?

А на сході

Б на півдні

В на півночі

 

4. Хто запропонував кенгуру підстрибнути?

А блоха

Б коник

В жабка

 

5. Познач, у якому порядку стрибали тварини, щоб по бачити хатку кенгуру.

□ Жабка

□ Коник

□ Кенгуру

□ Блоха